-
1 переїхати
техн. переезжа́ть -
2 проїхати
техн. проезжа́ть -
3 jechać
їхати -
4 ехать
їхати. [Їхати кіньми, машиною, морем], (быстро) бігти; (медленно) тюпати, плуганитися, теліжитися. -ать верхом - їхати верхи, бігти верхи, бігти конем. [Татарин біжить конем]. -ать галопом - бігти з копита, учвал, чвалем, чвалувати. [Їздець чвалує (М. Вовч.)]. -ать рысью - їхати тюпки, в-клус, клусом, труськом. -ать шагом - їхати ходою, ступою. -ать цугом - витягом, упростяж їхати. -ать в направлении к чему - прямувати до чого.* * *ї́хати (ї́ду, ї́деш) -
5 run a red light
-
6 steal a ride
-
7 хижина
хати́на, ха́та; хи́жа, уменьш. хи́жка; ( хибара) халу́па, халабу́да -
8 køre
їхати; водити; запускати -
9 проезжать
проехать1) (мимо чего) проїжджати, проїздити, проїхати, минати, поминати, поминути що. [Усюди, де не проїздив Кобза, народ ворушився (Стор.). Стоїть циган на снігу, мужик проїжджає (Рудан.). Козаки на байдаках пороги минали (Шевч.). Ми вже той хутір поминули (Зміїв. п.)]. -хать в карете, верхом, четвёркою - проїхати в кареті; проїхати, пробігти верхи (конем), четвернею. [Пан четвернею пробіжить (М. Вовч.)];2) (по известному месту, по чём-л. из конца в конец) переїжджати, переїздити, переїхати чим или що, проїжджати, проїздити, проїхати чим или що. [Спочину, заким піски переїдемо (Кониськ.). Як переїдеш Вересоч, так їдь куди хоч (Номис). Переїхав лісом. Над вечір другого дня він уже переїздив Києвом (Крим.). Проїхали поле, проїхали друге (Чуб.). Переїхали поле, переїхали друге, а на третім чистім полі кінь ся спотикає (Чуб.). Тридцять семисотних верст, іще з гаком, не спочиваючи переїхав (Квітка)]. -едем-ли дорогой? - чи проїдемо сюдою? Когда -жают по мостовой, то у нас в доме окна дрожат - як проїздять (переїздять) бруком, то в нашому будинку шибки дрижать;3) (известное расстояние) проїжджати, проїздити, проїхати, в'їжджати, в'їздити, в'їхати. [Проїхав дві верстви. Ще сей посланець може й верстви не в'їхав (Свидн.). Виїздили ми пізно, в'їздили мало (Корол.)]. -жать сто километров в час - в'їздити, проїздити, пробігати сто кілометрів за(на) годину. - жать, -хать быстро - пробігати, пробігти, проскочити; (известное расстояние) перебігати, перебігти. [Проскочили ми так іще станцій зо три (Грінч.)]. -хать рысью - проїхати тюпки, вклус, клусом, труськом. -хать шагом - проїхати ходою, ступою. -хать цугом - витягом, упростяж проїхати.* * *I несов.; сов. - про`ехатьпроїжджа́ти и проїзди́ти, прої́хати; (через что-л.) переїжджа́ти и переїзди́ти, переїхати (що, через що); (мимо кого-чего-л.) минати, мину́ти, промина́ти, промину́ти, помина́ти, помину́ти (кого-що)II несов.; сов. - про`ездить1) ( лошадь) прої́жджувати и проїжджа́ти, прої́здити2) (несов.: истратить на проезд) проїзди́ти3) (несов.: провести определённое время в езде) проїзди́ти -
10 на
предл.I. 1) с вин. п. - а) на вопрос: куда, на кого, на что (для обозначения предмета, на который направлено действие) - на кого, на що. [На слуги свої, на турки яничари зо-зла гукає (Ант.-Драг.). Подивися в воду на свою вроду (Приказка). Напосівся на мене, щоб дав йому грошей (Сл. Гр.). Сонце гріє, вітер віє з поля на долину (Шевч.)]. Указывать на кого пальцем - пальцем на кого показувати. Смотреть на кого - дивитися на кого. Закричать на кого - закричати на кого. Доносить, клеветать на кого - доказувати (доносити) на кого, клепати, набріхувати на кого, обмовляти кого. Жаловаться на кого - скаржитися на кого, (зап.) оскаржувати кого. Подать жалобу иск на кого - скласти скаргу, позов на кого. Сердиться, роптать на кого - сердитися (гніватися, ремствувати) на кого. Я надеюсь, полагаюсь, рассчитываю на вас - я маю надію (надіюся), покладаюся (здаюся), рахую на вас. Я беру это на себя - я беру це на себе. Он много берёт на себя - він (за)багато бере на себе. Жребий пал на него - жереб (жеребок) упав на його (випав йому). На него наложен денежный штраф - на нього накладено грошову пеню, його оштрафовано. Посягать, посягнуть на чью жизнь - на чиє життя важити, поважитися, робити, зробити замах на кого. Оскалить зубы на кого - вищірити зуби на кого, проти кого. Итти войной на кого - іти війною на (проти) кого. Отправлять, -ся в поход на кого - виряджати, іти в похід на кого, проти кого; (реже) під кого. [Виряджали нас в похід під турка (Грінч. II)]. Собака лает на воров - собака гавкає (бреше) на злодіїв. Грех да беда на кого не живёт - з ким гріха та лиха не буває! Он похож на отца, на мать - він схожий (скидається) на батька, на матір, він подібний до батька, до матери. Итти, всходить, взойти, ехать на гору - іти, сходити, зійти, їхати на гору. [На гору йду - не бичую, а з гори йду - не гальмую (Пісня)]. Взлезть на стену, на дерево - вилізти на мур (на стіну), на дерево. Выйти на крыльцо - вийти на ґанок. Намазать масло на хлеб - намазати масла на хліб, намазати маслом хліб. Сесть на землю, на пол - сісти долі, сісти на землю, на поміст (на підлогу). Бросить кого на землю - кинути кого на(об) землю. Наткнуться на камень - наткнутися на камінь. Положить на стол - покласти на стіл. Окна выходят на улицу - вікна виходять на вулицю. Это действует на здоровье, на нервы - це впливає (має силу) на здоров'я, на нерви. Броситься кому на шею - кинутися кому на шию. Сесть кому на голову, на шею - на голову, на шию кому сісти. Приходить на ум - спадати на думку; см. Приходить 1. Иметь притязания на ум - мати претенсію на розум. Ум на ум не приходится - розум до розуму не приходиться. Говорить на ухо - говорити на ухо. Стать на колени - см. Колено 1. Кто назначен на это место? - хто призначений (кого призначено) на цю посаду. Верить, надеяться на слово - вірити, мати надію на слово чиє, (реже) на слові чиїм. [Маючи надію на твоїм слові (Сл. Гр.)]. Ссылаться на закон - посилатися (покликатися) на закон (на право). Отвечать на письмо - відповідати (відписувати) на лист (на листа). На что это похоже! - що це таке! на що це (воно) схоже! Положить стихи на музыку - покласти вірші на музику. Переводить на украинский язык - перекладати на українську мову. Писать на украинском языке - писати українською мовою, (зап.) в українській мові. Вариации на тему - варіяції на тему. Всплывать на поверхность воды - спливати поверх води, випливати на- поверха. [Наче дровиняка, спливає поверх води його загоріле тіло (Мирн.)]. Посадить на хлеб и на воду - посадити на самий хліб і воду. Он на все руки - він на все (до всього) придався, він на все здатний. Несмотря на - не вважаючи (не зважаючи) на; см. Несмотря; б) на вопрос: куда (для обозначения предела движения, цели) - на що, (реже) до чого. [Ой, полети, галко, ой, полети, чорна, на Дін риби їсти (Пісня)]. Держать путь на север - простувати (прямувати) на північ (до півночи). Оборотись на восток, на запад - повернися на схід, на захід (сонця). [Повернувся на схід сонця (Сл. Гр.)]. Путешествие на Восток - подорож на Схід. Я еду в Париж на Берлин и на Кельн - я їду до Парижу на (через) Берлін і на (через) Кельн. На базар, на ярмарку - на базар (на місто), на ярмарок и у базар (у місто), у ярмарок. [Наймичка разів зо три бігала в базар і щось приносила цілими в'язанками (Мирн.). Заплакала Морозиха, ідучи на місто (Грінч. III)]. Карета въехала на двор - карета в'їхала (заїхала) у двір. Перейдите, станьте на эту сторону - перейдіть, станьте на цей бік (по цей бік, з цього боку), (по)при цей бік. Идти на середину избы, комнаты - йти насеред хати, кімнати. [Вона тихо встає і йде насеред хати (Грінч.)]. Выйти на работу - піти на роботу, (к работе) до роботи. [Сини пополуднали і пішли знов до роботи (Н.-Лев.)]. Пойти, поехать на охоту - піти, поїхати на полювання (на лови). [Раз в-осени пан поїхав на лови (Рудч.)]. Итти на войну - іти на війну. Ехать на воды - їхати на води. Вести на казнь - вести на страту (на скарання). Вызвать на поединок - викликати на дуель (гал. на поєдинок). Звать на свадьбу - закликати (запрош[х]увати) на весілля; в) на вопрос: когда (для обозначения будущего времени или вообще определённого момента времени) - на що; срв. О, об 2. На другой день - другого дня, на другий день. На третью ночь - третьої ночі, на третю ніч. [А на третю нічку вийшла на зорі (Грінч. III)]. На новый год, на пасху - на новий рік (нового року), на великдень (великоднем). [На новий рік прибавилось дня на заячий скік (Номис). На великдень, на соломі проти сонця, діти грались собі крашанками (Шевч.)]. На завтра - на(в)завтра. На следующий год - на той рік, на наступний рік. На будущее время - на прийдешній (на дальший) час. В ночь с 4-го на 5-е июля - уночі з четвертого на п'яте липня. В ночь на 5-е июля - уночі проти п'ятого липня. С понедельника на вторник - з понеділка на вівторок. Со дня на день - з дня на день, з днини на днину (на другу), день відо дня; г) на вопрос: на сколько времени - на (який час). [На рік пішов з дому (Сл. Гр.). По два карбованці, мовляв, косареві на день (Г. Барв.)]. Едешь на день, а хлеба бери на неделю - їдеш на день, а хліба бери на тиждень. Отпуск на двадцать восемь дней - відпустка на двадцять вісім день. На несколько дней - на кілька (декілька, скількись) день. На два года - на два роки; ґ) на вопрос: на что, на сколько (для обозначения количества, меры, цены) - на що, за що. [Не на те козак п'є, що є, а на те, що буде (Приказка). Що в дівчат ума й за шеляг нема (Лавр.)]. Я купил это на свои собственные деньги - я купив це на (за) свої власні гроші. Променять что на что - проміняти що на що. [Проміняв на личко ремінець (Приказка)]. Помножить пять на четыре - помножити п'ять на чотири. На половину меньше - на половину менше. Убавить на треть, на половину - зменшити на третину, на половину. Разделить на двое - розділити (поділити) на двоє, на дві частини[і]. На четыре, на пять миль вокруг чего - на чотири, на п'ять миль круг (навкруг, навколо) чого. [Круг містечка Берестечка на чотири милі мене славні запорожці своїм трупом вкрили (Шевч.)]. На всё небо - на все небо. [Хмара розпливалася на все небо (Васильч.)]. Обед был накрыт на четырёх - обід був накритий на чотирьох (на чотири душі). Купить на три рубля, на пять рублей - (по)купити на три карбованці, на п'ять карбованців чого. Я купил книг на сто рублей - я (по)купив книжок на сто карбованців. Один на один - сам на сам; (с глазу на глаз) на дві пари очей; д) на вопрос: как, для чего на что (для обозначения цели, обстоятельства) - на що, про що, до чого. [Христа ради дайте на дорогу (Шевч.). Мабуть бог так дає про те, щоб менше люди грішили (Г. Барв.). Молодим до читання, старішим до розумного рахування (Куліш)]. На это платье пошло много материи - на це убрання пішло багато (чимало) краму. Он много тратит на книги - він багато витрачає на книжки. Отдать, взять вещь на хранение - віддати, узяти річ на перехованку (на сховок, на схорону). Играть на деньги, не на деньги - грати на гроші, не на гроші (так собі). Смолоть пшеницу на муку - з[по]молоти пшеницю на борошно. [Помололи пшеницю на борошно (Сл. Гр.)]. Осудить на смерть кого - засудити на смерть (на голову, на скарання) кого. На помощь голодным - на допомогу голодним. Шить рубаху на праздник - шити сорочку про свято. На чёрный день - про чорний день, про лиху годину. На случай - про случай; на випадок чого. На случай несчастья, пожара - на випадок нещастя, пожежі. На ваш счёт - на ваш рахунок, вашим коштом. Пройтись на чей счёт (переносно) - (до)кинути про кого, (шутл.) водою бризнути на кого. На риск - на риск, на відчай. На жизнь и на смерть - на життя і на смерть. Убить, -ся на смерть - забити, -ся на смерть. [На смерть порубав (Желех.)]. На смерть испугал ты меня - до смерти (на смерть) налякав (перелякав) ти мене. Покупать на вес - купувати на вагу що. На беду - на біду, на лихо, на нещастя. На встречу - см. Навстречу. На силу - см. Насилу. На память - а) на пам'ять, на спомин, на згадку; б) (наизусть) на пам'ять; см. Память 2. На голодный, желудок - на голодний шлунок, на голодне черево, (натощак) на тще серце;2) с предл. п. - а) на вопрос: где, на ком, на чём - на кому, на чому. [Ой, на горі та женці жнуть (Пісня). На сонці полотно сушили (Сл. Гр.). У латаній свитиночці, на плечах торбина (Шевч.)]. Пасти лошадей на лугу - пасти коні на луці (на леваді). Сидеть на стуле - сидіти на стільці. Книга лежит на столе - книжка лежить на столі. Я не могу писать на этом столе, он слишком высок - я не можу писати на цьому столі (за цим столом), він (аж) надто високий. Рана на руке - рана на руці. Нести, держать ребёнка на руках - нести, держати дитину на руках. Сухарь хрустит на зубах - сухар хрумтить на зубах. Со слезами на глазах - із слізьми в очах, з очима сповненими слізьми (сльозами). Это происходило на моих глазах - це відбувалося перед моїми очима (у мене перед очима, при моїх очах). Стой на месте, будь на глазах - стій на місці, будь на очах. У меня не то на уме - в мене не те на думці. На небе и на земле - на небі і на землі. На небосклоне - на обрії. На Севере, на Востоке, на Кавказе - на Півночі, на Сході, на Кавказі. Города, лежащие на Днепре - міста, що лежать (по)над Дніпром. На берегу озера - на березі (над берегом) озера. На дне бутылки - на дні пляшки. На всех углах улиц - на (по) всіх ріжках вулиць. На каждом шагу - на кожному ступені (кроці); де ступну (ступнеш и т. п.). Быть на обеде, на ужине, на балу у кого - на обіді, вечері, на балі у кого бути. [На обіді в його був (Сл. Гр.)]. Быть, купить что на базаре, на ярмарке - бути, купити що на (у) базарі, у (на) ярмарку. Жить на конце улицы - жити (сидіти) на (в) кінці вулиці. Мы живём на конце села - ми сидимо кінець села (на край села). Я живу на улице Ленина - я живу на вулиці Леніна. На ней было бархатное платье - на їй було оксамитове вбрання, вона була в оксамитовому вбранні. Вся работа на мне, на моей обязанности - уся робота на мені (на моїй голові, за мною). [Свекруха тільки піч витопить, а то вся робота за мною (Черніг.)]. На вас есть должок - за вами невеличкий борг. Остерегайтесь этих людей: это обманщик на обманщике - стережіться цих людей: це шахрай на шахраєві (це самі шахраї). На его месте - на його місці, бувши їм. Быть женатым на ком - бути жонатим (одруженим) з ким, держати кого. Основываться на законе - спиратися на законі (на праві и на закон, на право), ґрунтуватися на законі (на праві). Он на этом помешался - він на цьому збожеволів. Спасибо и на этом - дякую (дякуємо) і за це. Резать на меди - різьбити (вирізувати, рити) на міді. Писать на бумаге - писати на папері. Держаться. плавать на воде, на поверхности воды - держатися, плавати на воді (поверх води, на поверхах). Переправиться через реку на пароме, на лодке - переправитися (перевезтися) через річку пороном (на пороні), човном (у човні). Ехать на лошадях - їхати кіньми, (верхом) їхати (верхи) на конях. Ехать на почтовых - їхати поштарськими (кіньми), їхати поштою (поштаркою). Я еду на своих лошадях - я їду своїми кіньми. Плыть на парусах, на вёслах - плисти під вітрилами, на веслах. Драться на шпагах - битися на шпадах. Передать на словах - переказати на словах (словесно). Играть, ваиграть на чём (на скрипке на рояле и т. п.) - грати, заграти на що и на чому (напр. на скрипку и на скрипці, на роялі). [Дай заграю я на дудку, а то давно вже грав (Драг.). На бандурці виграває: «Лихо жити в світі» (ЗОЮР I)]. Ходить на костылях - ходити на милицях (з ключками). Пальто на вате, на шёлковой подкладке - пальто на ваті, на шовковій підбивці. Карета на лежачих рессорах - карета на лежачих ресорах. На ходу, на лету, на скаку - на ходу, на ле[ьо]ту, на скаку. Телега тяжела на ходу - віз важкий на ходу и до ходу. На коленях - см. Колено 1. На цыпочках - см. Цыпочки. На четвереньках - см. Четвереньки. На корточках - см. Корточки. Компания на акциях - акційне товариство; б) на вопрос: где (для обозначения должности или состояния) - на чому. Быть на службе - бути (перебувати) на службі (на посаді). Стоять на часах - бути на варті (на чатах). На побегушках - см. Побегушки. На смертном одре - на (при) смертельній постелі, на божій дорозі, відходячи світу сього; в) на вопрос: когда, как (для обозначения времени, поры, состояния, обстоятельства) - на чому. На этой, на прошедшей неделе - на цьому (на цім) тижні, на тому (на минулому, на тім, на минулім) тижні и цього тижня, того (минулого) тижня. [На тім тижні зроблю (Липовеч.)]. На днях - цими днями. На святках - святками. На досуге - на дозвіллі. На отъезде - на від'їзді, від'їздячи. Жениться на тридцатом году - оженитися на тридцятому році;3) (в сложных словах) на, у, про, ви. На жёстком матраце не долго належишь - на твердому матраці не довго влежиш (вилежиш). С голодным желудком не долго наработаешь - з голодним шлунком не довго проробиш (виробиш).II. На -1) (мн. нате), глаг. нрч. - (ось) на! (ось) нате! ось маєш! ось маєте! ось візьми! ось візьміть! (с вин. п.). [На тобі паляницю, на тобі й другу! (Звин.). Нате-ж вам і ніж (ножа)! (Київ). На, їж! (Київщ.)]. На, это тебе на водку - ось на, це тобі на горілку. На, возьми! - на, візьми! ось візьми! ось маєш! На, отнеси это письмо на почту - (ось) на, віднеси цього листа (цей лист) на пошту;2) междом. - о! диви! дивіть! [Дивіть! Як дитина примічає (Звин.)]. На, да ты уж здесь! - о (оце тобі)! та ти вже тут! Вот тебе на! - от тобі й маєш! ото маєш! от тобі й на! (поговорка) от(т)ака ловися! [За правду б'ють, за брехню віри не дають, - оттака ловися! (Основа 1861)]. На вот, что наделал! - диви ти (ось тобі й на), чого накоїв!* * *I предл.1) с вин. п. на (кого-що)положи́ть кни́гу на сто́л — покла́сти кни́жку (кни́гу) на стіл
сесть на ме́сто — сі́сти на мі́сце
глу́х на одно́ ухо́ — глухи́й на одно́ (на одне́) ву́хо
ста́рше на шесть лет — ста́рший на шість ро́ків
взять на не́которое вре́мя — узя́ти на яки́йсь (на де́який) час
на бу́дущее вре́мя — на майбу́тній час, на майбу́тнє; ( впредь) нада́лі
на за́втра — на завтра
помножить на два — помно́жити на два; (при словах, обозначающих время, в сочетании с прилагательными "следующий", "другой" и т. п. обычно переводится конструкциями без предлогов); на (що)
на сле́дующий день — см. день; (при обозначении срока, непосредственно предшествующего чему-л.) на (що), про́ти (чого)
в ночь на пя́тое ию́ня — в ніч на пя́те че́рвня, вночі про́ти п'я́того че́рвня; (после глаголов "идти", "сзывать", "вставать) на (кого-що), до (чого)
идти́ на работу — іти́ на роботу (до робо́ти)
сзыва́ть на бой — склика́ти на бій (до бо́ю); (при указании цели, назначения чего-л.) на (що), про (що)
учи́ться на сле́саря — учи́тися на слю́саря
отре́з на пальто́ — відріз на пальто́
ве́домость на вы́дачу зарплаты — відомість на ви́дачу зарпла́ти
на вся́кий слу́чай — см. всякий
на пра́здник — на свя́то; ( для праздника) про свя́то
2) с предложн. п. на (кому-чому)лежа́ть на кровати — лежа́ти на лі́жку
на его́ отве́тственности — на його́ відповіда́льності
выступа́ть на съе́зде — виступати на з'ї́зді; ( при обозначении разного рода обстоятельственных отношений) на (кому-чому), при (кому-чому), (чого), перед (ким-чим); (при передаче образа действия иногда переводится также наречием; при обозначении отрезка времени, в пределах которого совершается действие, переводится также конструкциями без предлогов)
служи́ть на фло́те — служи́ти на (у) фло́ті
на мои́х глаза́х — на моїх оча́х, у ме́не пе́ред очи́ма, пе́ред мої́ми очи́ма
на ста́рости лет — на (при) ста́рості літ
на [э́тих] днях — см. день
на той (на бу́дущей) неде́ле — см. неделя
на той (на про́шлой) неде́ле — см. неделя; (при обозначении орудия или средства, с помощью которых совершается действие) на (чому, що), у (що)
игра́ть на свире́ли — грати на сопілці (на сопі́лку, в сопі́лку)
игра́ть на роя́ле — гра́ти на роя́лі; (при глаголах "ехать", "переправляться" для обозначения способа передвижения) на (кому-чому); чаще переводится конструкциями без предлогов
е́хать на парохо́де — ї́хати паропла́вом (на паропла́ві)
прилете́л на самолёте — прилеті́в літако́м (на літаку́); ( при указании признака) на (кому-чому), з (ким-чим)
стол на трёх но́жках — стіл на трьох ні́жках (з трьома́ ні́жками)
матра́с на пружи́нах — матра́ц на пружи́нах; (в значении предлога "за") на (чому), за (що)
спаси́бо на до́бром сло́ве — спаси́бі на до́брому сло́ві (за до́бре сло́во); (выражения "говорить", "читать", "писать" на том или ином языке переводятся без предлога)
говори́ть на не́скольких языка́х — говори́ти кількома́ мо́вами
обуча́ться на родно́м языке́ — навча́тися рі́дною мо́вою
II част.писа́ть на украи́нском языке́ — писа́ти украї́нською мо́вою
нана, возьми́! — на, візьми́!
вот тебе́ [и] на, вот те на́ — см. вот
III част.на́-ка, на́-поди, да и на́-поди — диви́сь, диви́сь ти, ти диви́сь, диви́, диви́но, ти диви́, глянь, ти глянь
како́й (что) ни на е́сть — см. ни I 2)
-
11 go
In (pl goes) розм.1) ходьба, рух, хідto be on the go — бути в русі (в роботі); розм. бути в занепаді; бути п'яним
2) обставина; становище; справаhere's a pretty go!, what a go! — оце так становище!
3) спроба, намагання4) ковток; порція (їжі)5) угода, домовленістьit's a go! — домовилися!, згода!
6) енергія, натхнення; завзяття; захоплення7) розм. успіх; удача; успішний західto make a go of it — амер. домогтися успіху
no go — безуспішний, безнадійний
it's no go — тут нічого не вдієш, неможливо
8) хода9) кидок (у спорті)to give smb. the go — подати комусь сигнал діяти
all the go, quite the go — останній крик моди, предмет загального захоплення
first go — передусім, насамперед
at a go — відразу, зараз
the little (great) go — перший (останній) екзамен (на ступінь бакалавра гуманітарних наук у Кембриджі та Оксфорді)
IIv (past went; p.p. gone)1) іти, ходити2) прямувати; їхати, їздити3) подорожувати, пересуватися; рухатися4) ходити, курсувати5) від'їжджати, відходити, іти геть; зникатиhe is gone — він пішов, його нема
6) працювати, діяти, функціонувати7) проходити, пролягати, простягатися, вести (про дорогу)8) доходити; дотягуватися; сягати9) пролітати, швидко плинути (про час)10) зникати; пропадати11) поширюватися, передаватися12) вступити в організацію, стати членом товариства13) бути в обігу15) розвалитися, зламатися, розколотися16) зазнати краху, збанкрутувати17) бути розташованим19) дорівнюватиtwenty shillings go to one pound — двадцять шилінгів дорівнюють одному фунту стерлінгів; у фунті стерлінгів двадцять шилінгів
20) звертатися; вдаватися по допомогу21) гласити, говоритися22) дзвонити, бити (про годинник тощо)23) умирати, гинути24) пройти, бути прийнятим (визнаним)25) продаватися (про ціну)28) підходити, личити (про одяг)29) займатися чимсь30) у сполученні з герундієм вказує на постійне заняття чимсьto go hunting — вирушати (ходити) на полювання
31) як дієслово-зв'язка у складеному іменному присудку означає постійне перебування у певному стані; бути; ставати, робитисяto go large — амер. жити на широку ногу, розкошувати
32) у звороті to be going + inf смислового дієслова передає намір зробити щосьgo about — походжати; ходити туди і сюди; тинятися; циркулювати
go ahead — рухатися уперед; продовжувати; амер. іти напролом
go along — іти далі; продовжувати
go back — повертатися назад; відступати, задкувати
go behind — іти позаду; переглядати; вивчати (підстави)
go down — спускатися, сходити; потонути; заходити (про сонце); вщухати (про вітер); знижуватися (про ціни); програти, зазнати невдачі; їхати з центру на периферію
go forward — іти уперед, просуватися
go in — входити, заходити
go off — від'їжджати, відходити; тікати; втрачати свідомість; розізлитися; заспокоїтися; розм. виходити заміж
go on — іти далі; продовжувати
go out — виходити (з приміщення); вийти в світ (про книгу); погаснути; закінчуватися; вийти з моди; вийти у відставку; застрайкувати; закінчити університет
go over — перекинутися; переходити (в іншу партію тощо); бути відкладеним; перечитувати; повторювати
go round — кружляти, крутитися; обходити усіх по черзі; розм. приходити в гості по-простому
go through — пройти крізь; бути прийнятим; ретельно переглянути
go together — поєднуватися, гармоніювати
go under — тонути; гинути; розорятися; щезати, зникати; заходити (про сонце); амер. умирати
go up — підійматися, сходити (на гору); будуватися, зводитися (про будинок); зростати, підвищуватися (про ціни); вибухати; згоріти; амер. розорятися; їхати з околиці до центра
go with — супроводити; личити, пасувати
go without — обходитися, залишатися без
to go bad — псуватися, погіршуватися
to go wet — амер. почати пити; дозволяти продаж спиртних напоїв
to go bail — брати на поруки, ручитися
to go over big — амер. мати великий успіх
to go solid — амер. діяти одностайно
to be going strong — бути сповненим сил; процвітати
to go against the stream (the tide) — іти (пливти) проти течії; діяти, переборюючи опір
to go out of one's mind (senses) — збожеволіти, з'їхати з глузду
to go to hell (to pot, to the devil, to the dogs) — загинути; розоритися; розсипатися на порох
to go west — зайти (про сонце); померти, сконати
to go the pace — мчати щодуху; марнувати життя
to go out of hand — діяти негайно; амер. діяти необачно
to go off the hooks — з'їхати з глузду; пуститися берега
to go a long way — вистачати надовго (про гроші); багато зробити; мати велике значення; мати великий вплив
go to blazes (to hell, to pot, to the devil, to thunder, to grass)! — іди під три чорти (до біса, до дідька)!
go fly a kite!, go jump in the lake! — забирайся геть!
* * *I n; (pl goes)1) хід, ходьба, ходіння; pyx2) обставина, положення; несподіваний поворот справи3) спроба4) приступ; порція ( їжі або вина); що-небудь виконане за один раз5) угода; згода it's a go! домовилися!6) енергія, наснага; завзяття, запал; захоплення7) успіх; удача; успішна справа8) хода9) хід ( у грі); кидок ( у спортивних іграх)10) кapт. "мимо" ( вигук)II a; амер.бути в стані готовності; працювати ( безвідмовно) ( про апаратуру)III v(went; gone)1) іти, ходити2) направлятися, прямувати; відправлятися; їхати, поїхати3) їздити, подорожувати, пересуватися ( яким-небудь способом); ходити, курсувати4) іти, піти, їхати, відїжджати; відходити, відправлятися5) рухатися, бути в русі; рухатися з певною швидкістю6) працювати, діяти, функціонувати ( про машину); жити, діяти, функціонувати ( про людину)7) тягтися, проходити, пролягати, простягатися, простиратися; дотягуватися; доходити8) минати, проходити; протікати, проходити, спливати; завершуватися яким-небудь чином9) зникати; проходити; зникнути, пропасти10) поширюватися; передаватися11) передаватися ( по телеграфу)12) бути в обігу13) (звич. to) іти ( на що-небудь); брати на себе ( що-небудь); зважуватися ( на що-небудь)14) податися; звалитися; зламатися, розколотися; зазнати краху, збанкрутувати; відмінятися, знищуватися, скасовуватися; (звич. з must, can, have to) відмовлятися; позбуватися15) бути розташованим, іти в певному порядку; зберігатися, знаходитися ( де-небудь); ставати ( на певне місце); (into, under) уміщатися, укладатися ( у що-небудь); (звич. to) рівнятися17) говорити, гласити; звучати ( про мелодію)18) дзвонити; бити, відбивати час19) умирати, гинути20) пройти, бути прийнятим; бути прийнятним21) витримувати, терпіти22) справлятися, долати24) спаровуватися25) бути на паях, паюватиto go share and share alike — ділити нарівно; взяти участь нарівні ( з ким-небудь); aмep. ставити ( яку-небудь суму); ризикувати ( якою-небудь сумою)
26) пропадати, слабшати (про слух, свідомість); зноситися ( про одяг)27) зберігатися ( про їжу); носитися (про тканину, одяг)28) бути ритмічними ( про вірші)29) отримувати ( допомогу)IV1) to be going to do smth збиратися, мати намір зробити що-небудь2) to go at smth енергійно узятися за що-небудь3) to go at smb накидатися, кидатися на кого-небудь4) to go against smth5) to go behind smth переглядати, розглядати заново, вивчати (підстави, дані)6) to go beyond smth виходити за межі чого-небудь, перевищувати що-небудь7) to go by /on / smth судити по чому-небудь; керуватися чим-небудь, слідувати чому-небудь; дотримуватися чого-небудь8) to go after smth; smb домагатися чого-небудь, кого-небудь9) to go for smb накинутися на кого-небудь; мати славу, вважатися ким-небудь; бути сприйнятим за кого-небудь; захоплюватися ким-небудь; закохатися в кого-небудь10) to go for smth замінити що-небудь; зійти за що-небудь; прагнути до чого-небудь; домагатися чого-небудь; захоплюватися чим-небудь12) to go to /in / smth витрачатися, іти на що-небудь13) to go to smth; smb звертатися до чого-небудь, на кого-небудь (нaпp., про погляд); вдаватися до допомоги; звертатися (до кого-небудь, чого-небудь)14) to go to smth ставати ким-небудь15) to go to smb бути проданим кому-небудь; діставатися кому-небудь16) to go through smth ретельно, пункт за пунктом розбирати що-небудь; здійснити, зробити що-небудь; пройти, бути прийнятим де-небудь (про проект, пропозицію); зазнавати чого-небудь, підлягати чому-небудь; витримати стільки-то видань ( про книгу); обшукувати, обшарювати що-небудь; розтратити, витратити ( гроші)17) to go into smth ретельно розбирати що-небудь, вникати в що-небудь; розслідувати, розглядати що-небудь; обирати ( професію); вступити в організацію, стати членом товариства; надягати18) to go before /to / smb, smth стати перед ким-небудь, чим-небудь; передавати на розгляд кому-небудь, чому-небудь19) to go with smb супроводжувати кого-небудь, іти разом з ким-небудь; бути заодно, погоджуватися з ким-небудь20) to go with підходити до чого-небудь, гармоніювати з чим-небудь; відповідати чому-небудь; відноситися до чого-небудь, бути пов'язаним з чим-небудь; бути пов'язаним з чим-небудь; відповідати чому-небудь21) to go without smth обходитися без чого-небудь; не мати чого-небудь24) to go to make up smth складати що-небудь, входити до складу чого-небудь; to go to the making of smth; smb бути необхідним для чого-небудь, кого-небудь25) to go into a state приходити в який-небудь стан26) to go into a condition входити в яке-небудь положення, займати яке-небудь положенняto go into anchor — мop. ставати на якір
27) ... as smth; smb goes... як що-небудь заведено...;... як іншіas things go — як ведеться, за нинішніх умов
28) to go to show that... свідчити31) to go bail юp. ставати поручителем, поручитися або внести заставу ( за кого-небудь); ручатисяgo by! — кapт. пас!
-
12 ride
In1) прогулянка; їзда; поїздка2) тривалість прогулянки3) дорога, алея4) верховий кінь5) група вершників6) фінансовий округto take smb. for a ride — а) уколошкати когось; б) вилаяти когось; в) пожартувати над кимсь, розіграти когось
IIv (past rode; p.p. ridden)1) їхати (їздити) верхи; скакати2) кататися верхи, займатися верховою їздою3) брати участь у перегонах4) їхати, їздити (на машині тощо)5) управляти, водити (автомобіль тощо)8) гнати9) перен. заїздити; затягати; заялозити10) іти, котитися11) бути придатним для верхової їзди (про грунт)12) рухатися; пливти; ширяти13) кататися; гойдатися14) носити; возити15) лежати; стояти; перебувати16) оволодівати, охоплювати, опановувати17) стояти на якорі18) тримати на якорі19) рухатися по орбіті; обертатися20) робити складки21) відокремлювати, відбивати (тварину від стада)22) служити в кавалерії23) зважувати разом з конем24) амер. імпровізувати (про джаз)25) амер., розм. пускати на самоплив; не втручатися27) суворо критикувати; лаяти; шпетити28) тероризувати29) розм. паруватися, покривати30) мед. неправильно сполучатися (про кінці переламаної кістки)31) брати участь у кавалерійському рейдіride away (off) — а) від'їжджати, поїхати; б) спорт. пливти поруч із суперником, не підпускаючи його до м'яча (водне поло)
ride down — а) загнати, вимотати; б) наздогнати верхи; в) вибити з сідла; г) топтати
ride out — а) прогулюватися (верхи, на велосипеді тощо); б) виходити із скрутного становища
ride over — а) відхиляти, відкидати; б) задавити; в) заїжджати, навідуватися
ride up — вибитися, з'їхати набік (про комірець, краватку тощо)
to ride for a fall — а) мчати щодуху; б) діяти необачно
to ride off on a side issue — а) ухилитися від відповіді; б) заговорити про другорядне
to ride (it) blind — діяти наосліп (необачно)
* * *I [raid] n1) прогулянка (на велосипеді, автомобілі, верхи); їзда, поїздка3) дорога, алея для верхової їзди6) перегони, скачки; автоперегони7) cл. прийом наркотику, ЛСДII [raid] v(rode; ridden)1) їхати, їздити верхи; скакати; їздити верхи; займатися верховою їздою; їздити верхи ( на чому-небудь); займатися кінним спортом; брати участь у скачках; займатися кінним полюванням (особл. на лисиць)2) їхати, їздити (у машині, на велосипеді, поїзді); управляти, керувати, водити3) (at) направлятися; направляти4) гнатиto ride a horse to death — загнати коня; затаскати, заїздити (нaпp., жарт)
5) іти, котитися, мати ( той або інший) хідthe car rides easy — машина йде легко; бути придатним для верхової їзди ( про ґрунт)
6) рухатися; плисти, сковзати; ширяти7) кататися, гойдатися; катати, качати; носити, возити8) спочивати, покоїтися; стояти, лежати9) долати, опановувати, охоплювати10) стояти на якорі (ride at anchor, ride to an anchor); тримати на якорі11) (on) залежати ( від чого-небудь); бути пов'язаним ( з чим-небудь)12) рухатися по орбіті; обертатися13) відокремлювати, відбивати ( тварину від стада)15) важити разом з конем; важити ( про жокея перед скачками)16) aмep. імпровізувати ( у джазі)17) aмep. пускати на самоплив, не втручатися; залишатися на місці ( про ставку в азартній грі)18) aмep. знущатися, потішатися ( над ким-небудь); висміювати, піднімати на сміх ( кого-небудь); суворо критикувати, сварити, шпетити, вичитувати; тероризувати19) утворювати складки; заходити на що-небудь інше; частково перекривати20) жapг. злягатися; "покривати"21) мeд. неправильно суміщатися ( про кінці зламаної кістки) -
13 leave
I1. n1) дозвілto get (to obtain) leave to do smth. — одержати дозвіл зробити щось
2) відпустка3) військ. звільнення4) прощання; розставання5) вихідна позиціяleave allowance — військ. відпускна платня
2. vпокриватися листямIIv (past і p.p. left)1) піти, поїхати; від'їжджати; переїжджати3) залишати, кидати4) забувати5) відкладати; переносити6) заповідати7) залишати після смерті8) залишати невикористаним9) залишатися10) надати, доручити11) передавати, залишати12) припинятиleave it at that! — розм. облиште!, годі!
13) проходити мимо, минатиleave behind — а) забувати, залишати (десь); б) випереджати, переважати
leave off — переставати (робити щось); припиняти; кидати (звичку); зупинятися
leave out — пропускати; не включати, не враховувати
to leave oneself wide open — амер. поставити себе під удар
to leave smb. alone — давати комусь спокій, не чіпати когось
* * *I [liːv] n1) дозвілby /with/ your leave — з вашого дозволу; вiйcьк. звільнення
2) прощання; розставанняII [liːv] v( left)1) іти, вийти, піти, (по)їхати, відходити; ( for) направлятися, їхати ( куди-небудь)2) залишати, полишати; залишати після себе; забути, забувати3) залишати; кидати4) залишати в якому-небудь положенні або стані5) відкладати, переносити6) заповісти, залишити у спадок; залишати після смерті8) отримувати, залишатися в залишку9) надати, доручити10) передавати, залишати11) дозволяти; відпускати, випускати, не тримати; не втримувати; перестати триматися12) проходити повз, минатиIII [liːv] = leaf II 1 -
14 train
1. n1) поїзд, потяг; составboat train — поїзд, узгоджений з розкладом пароплавів
down train — поїзд, який іде з Лондона (з великого міста)
up train — поїзд, що йде у Лондон (у велике місто)
the morning (the night) train — ранковий (нічний) поїзд
wild train — поїзд, що йде не за розкладом
to make (to catch, to nick) the train — устигнути на поїзд
to take the train — сісти у поїзд, поїхати поїздом
2) процесія, кортеж3) караван4) військ. обоз5) почет; натовп (шанувальників)6) ланцюг, ряд, низка (подій)7) шлейф (сукні)8) хвіст (павича)9) наслідок, результат10) pl військ. тили12) військ. наводка за азимутом14) послідовний ряд15) мет. прокатний стан16) тех. зубчаста передачаtrain bombing — військ. серійне бомбометання
train butcher — амер. рознощик у поїзді
train officer — військ. начальник ешелону
train service — зал. служба руху
gravy train — амер., розм. тепленьке місце, «годівниця»
2. v1) розм. їхати поїздом3) принаджувати, заманювати4) виховувати; учити; привчати (до чогось)6) тренувати (ся)to train for a boxing match — тренувати (ся) перед матчем з боксу
9) військ. наводити за азимутом* * *I [trein] n1) потяг; складboat train — потяг, узгоджений з розкладом пароплавів
goods /freight/ train — вантажний /товарний/ состав
local /branchline/ train — місцевий потяг
slow /stopping/ train — потяг, що йде зі всіма зупинками
relief [excursion] train — додатковий [туристичний]потяг
the morning [the night] train — уранішній [нічний]поїзд
the 2:15 train — потяг, що відходить в 2:15
wild train — потяг, що йде не за розкладом
to travel by train — їхати або їздити поїздом
to board /to take/ the train — сісти в потяг, поїхати потягом
to lose /to miss/ one's train — запізнитися на потяг
to make /to catch, to nick/ the train — поспішити на потяг
the train is in — потяг прийшов; трактор з причіпом
2) процесія, кортеж3) караванa train of camels — караван верблюдів; війск. обоз ( baggage train wagon train)
4) свита, натовп (шанувальників, поклонників)a staff of 80 in smb's train — свита у складі 80 чоловік
5) ряд, ланцюг, низкаa train of misfortunes — ланцюг нещасть; смуга невдач
a train of words — ряд слів; хід ( думок)
to follow the train of smb 's thoughts — стежити за ходом чиєїсь думки
to lose the train of smb 's thought — втратити нитку чиїхось міркувань; хід, розгортання, розвиток ( подій)
it was already in fair train to develop party out of faction — все йшло до перетворення фракції на партію
6) шлейф, трен ( плаття); хвіст (павич, шлейф); хвіст (комети, метеор)7) наслідокin the train of — в результаті, унаслідок
the war brought famine and disease in its train — війна принесла з собою голод, хвороби
the ruins that they left in their train — розвалини, які вони залишили за собою; результати
to write in the train of NN's study — йти ( у своїй книзі) шляхом, прокладеним дослідженнями NN
8) pl війск. тили9) війск. азимут ( знаряддя); наводка за азимутом10) cпeц. серія (хвиль, коливань)wave train — фiз. цуг /серія/ хвиль; послідовний ряд
11) метал. прокатний стан12) тex. зубчата передача; система важелів13) війск. запав14) полюв. приманка ( у вигляді покладених один за одним шматочкі)15) icт. алюр ( коняки)••in train — у готовності, напоготів
to put /to set/ things in train — готувати до дії
gravy train — aмep.; cл. "годівниця", тепленьке містечко
II [trein] vto ride the gravy train — aмep.; cл. дістати тепленьке містечко; загрібати бариші
to train from York to Leeds — їхати ( поїздом) з Йорка в Лідс
2) aмep. ( with) водити компанію; зв'язатися (з ким-н.)3) волочити, тягнути; волочитися, тягнутися4) icт. притягати, заманюватиIII [trein] v1) виховувати, вчити, привчати (до чого-н.); to train a child виховувати дитинуto train smb 's taste — виховувати чий-н. смак
trained to obedience — привчений до слухняності; привчати (дитину, домашню тварину) проситися
2) навчати, готувати (що-н.); to train a girl in nursing навчати дівчину догляду за хворимиto train hospital nurses [airmen, botanists] — готувати медичних сестер [льотчиків, ботаніків]
to train smb for the stage [for the diplomatic service, for the army] — готувати кого-н. для виступів на сцені [для дипломатичної служби, до армії]
to train smb for the navy /to serve in the navy/ — готувати кого-н. до флотської служби
this school trained many good officers — з цієї школи випустилось багато хороших офіцерів; вчитися, навчатися, готуватися
to train for priesthood — готуватися стати священиком, готуватися до кар'єри священика
3) ( for) тренуватиto train smb for a contest [for a championship] — готувати кого-н. до змагання [до чемпіонату]; тренуватися
to train for a boatrace [for a boxing matçhˌ for a mountain-çlimbing] — тренуватися перед гонками на човнах[матчем з боксу, сходженням на гору]
4) дресирувати ( тварин); об'їжджати ( коня)to train dogs to catch hares — навчати собак ( ловлі) на зайців
5) caд. формувати ( дерев); направляти ( ріст рослин)6) війск. (on, upon) наводити за азимутомhe had trained his news camera on celebrities for 40 years — образн. протягом 40 років він тримав знаменитостей під прицілом своєї кінокамери
-
15 заезжать
заехать заїжджати и заїздити, заїхати. -хать в гости к кому-л. - заїхати, завітати (в гості), загостити до кого. -жать время от времени, изредка - час від часу (коли не коли) заїздити, навертатися до кого. -жайте за мною - поедем разом - заїздіть по мене - поїдемо разом. Блуждая -хать куда-л. - блукаючи заїхати (забитися, прибитися) куди. -хать куда-л. далеко - десь заїхати, десь заблукати, забитися, завітритися куди. -хать в чужой карман - залізти (зазирнути) в чужу кишеню. -хать кого-л. по рылу, по морде, по шее и т. п. - заїхати, затопити, загилити кого по пиці, по мордяці, по лиці, по потилиці.* * *несов.; сов. - за`ехать1) заїжджа́ти и заї́здити, -ї́жджу, -ї́здиш, заї́хати, -ї́ду, -ї́деш и мног. позаїжджа́ти и позаї́здити2) (кому во что и по чему - сов.: ударить) заї́хати (кому в що); ( сильнее) затопи́ти, -топлю́, -то́пиш, заги́лити, -ги́лю, -ги́лиш, угати́ти (угачу́, уга́тиш), захмели́ти (кого в що), уціди́ти (уціджу́, уці́диш) (кого по чому) -
16 tram
1. n1) трамвай2) (скор. від tram-line) трамвайна лінія3) (скор. від tram-car) трамвайний вагон4) гірн. вагонетка; візок5) текст. шовковий кручений уток6) тех. розмічувальний штангенциркульto take the tram — сісти у трамвай; їхати трамваєм
2. v1) їхати трамваєм2) гірн. відкочувати на вагонетках* * *I [trʒm] n1) трамвайto goby tram — їхати в /на/ трамваї
to take the tram — сісти в трамвай, їхати трамваєм
2) cкop. вiд tramcar3) швидкий. від tramline4) горн. вагонетка, візокII [trʒm] v1) їхати в, на трамваї2) сурма, відкатувати на вагонеткахIII [trʒm] n; текст. IV [trʒm]n; cкop. від trammel I 4••out of tram — у розладнаному стані, не в порядку
-
17 travel
1. n1) подорож, мандрівка2) pl (далекі) мандри; поїздки3) опис мандрівок4) рух; просування5) амер. вуличний рух6) військ. переміщення цілі7) військ. рух (снаряда по каналу ствола)8) тех. подача; хід; довжина ходуtravel restrictions — дипл. обмеження у пересуванні
2. v1) мандрувати, подорожувати, їздити2) рухатися, пересуватися3) їздити комівояжером4) перемішатися, поширюватися5) перебирати (у пам'яті)6) переходити від одного предмета до іншого (про погляд)7) розм. їхати з великою швидкістю8) пастися, поступово просуваючись уперед (про тварин)* * *I n1) подорожsea travel, travel by boat — морські подорожі
travel writing /books/ — книги про подорожі
travel was slow and dangerous in olden days — в старий час подорож здійснювалася поволі, була пов'язана з небезпекою
2) pl поїздки; ( дальні) мандриis he still on his travels — є він все ще подорожуєє, він ще не повернувся зі своєї поїздкиє; опис подорожей
3) рух; просуванняthe travel of satellites around the Earth — рух супутників навколо Землі; розповсюдження ( хвиль)
travel and nose are the most necessary qualifications of a dog — у собаки найважливіше - швидкість бігу, чуття
4) рух, просування5) aмep. вуличний рух6) вiйcьк. переміщення мети; pyx7) cпeц. подача; хід; довжина ходу; фiз. пройдений шляхII v1) подорожуватиto travel a great deal /widely/ — багато подорожувати, об'їхати багато країн
to travel light — подорожувати без нічого /з невеликим багажом/; to travel for ones health подорожувати з метою покращення здоров'я
2) їздити; їхатиto travel on business — їздити у справах; їхати ( по дорозі)
oertain roads can be travel led only on horseback — по деяких дорогах можна їздити тілько верхи; проїздити, покривати відстань
that day we travellea 800 km — того дня ми проїхали відстань в 800 км.
the modern travel book has travel led a long way from a formal diary — сучасна книга подорожей пройшла /пройшла/ великий шлях від звичайного щоденника; їздити як комівояжер
3) перевозитиto travel cattle — перевозити худобу; перевозитися
cases which travel in freight cars — валізи, які перевозяться /які перевозять/ в товарних вагонах; допускати перевезення
this wine wont — то вино не можна перевозити, це вино не витримає перевезення
4) рухатися, пересуватися, переміщатисяanimals travel on land, in the water, and in the air — тварини переміщаються по землі, у воді, по повітрю
the train was travelling at 150 km an hour — потяг йшов /їхав/ зі швидкістю 150 км. За годину
5) переміщатися, розповсюджуватисяbad news travels quickly — погані новини швидко доходять /розповсюджуються/; ideas travel slowly [quickly] ідеї розповсюджуються поволі [швидко]
the pain travelled all the way to his head — біль дійшов нарешті, до його голови ( over) перебирати ( у пам'яті)
she let her thoughts travel over the past — вона звернулася думками до минулому; переходити від предмету до предмету ( про погляд)
7) обертатися, бути вхожим; належатиto travel in wealthy circles — обертатися в багатому суспільстві, бути вхожим в коло багатих
the crowd he travelled with — компанія, до якої він належав; люди, з якими він спілкувався
8) пастися, поступово просуваючись вперед ( про тварин)9) cпopт. робити пробіжку ( у баскетболі)10) дiaл. йти пішки -
18 объезжать
объехать1) (в объезд ехать) об'їздити, об'їжджати, об'їхати, колувати, обколувати кого, що; (что-либо, едущих или идущих) обминати, обминути, поминати, поминути;2) вокруг чего - об'їздити, об'їхати що. [Об'їхав землю навкруги].* * *I несов.; сов. - объ`ехать1) об'їжджа́ти и об'їзди́ти, об'ї́здити и об'ї́хати и пооб'їжджа́ти и пооб'їзди́ти; ( оставлять в стороне) обмина́ти, обмину́ти и пообмина́ти, омина́ти, омину́ти2) ( перегонять) переганя́ти, перегна́ти и попереганя́ти, випереджа́ти, ви́передити; об'їжджа́ти, об'ї́хати3) ( обманывать) обду́рювати, обдури́ти; об'їжджа́ти, об'ї́хатиII несов.; сов. - объ`ездить1) ( приучать к езде лошадь) об'їжджа́ти и об'ї́жджувати, об'ї́здити, виї́жджувати, ви́їздити2) ( побывать во многих местах) об'їжджа́ти и об'їзди́ти, об'ї́здити и об'ї́хати и пооб'їжджа́ти и пооб'їзди́ти -
19 подъезжать
подъехать1) подо что - під'їжджати, під'їздити (-їжджу, -здиш), під'їхати під що;2) куда (едучи приближаться) - під'їжджати, під'їздити, під'їхати, (о мног.) попід'їжджати, попід'їздити до чого, до кого, під що (напр., під ґанок (крыльцо), над'їжджати, над'їздити, над'їхати до чого, (реже: быстро подъехать) надбігати, надбігти. [Під'їхав до вогню, дивиться - лежить змій (Рудч.). Коляса над'їхала до глибокого яру (Леонт.)];3) -ть к кому (подольщаться) - підходити, підійти до кого и під кого, заходити, зайти коло кого и до кого, підсипатися, підсипатися до кого, підмощуватися, підмоститися під кого; срв. Подольщаться, Заискивать. Вишь с чем -ехал - бач з чим підійшов (під'їхав).* * *несов.; сов. - подъ`ехать1) під'їжджа́ти и під'їзди́ти, під'ї́хати и попід'їжджа́ти и попід'їзди́ти; ( приезжать) над'їжджа́ти и над'їзди́ти, над'ї́хати2) ( подольщаться) під'їжджа́ти и під'їзди́ти, під'ї́хати, підсипа́тися, підси́патися -
20 приезжать
приехать приїздити, приїжджати, приїхати, наїхати, (о мног.) поприїздити, поприїжджати, понаїжджати, (временами) доїжджати. [Одні виїздили, другі приїздили (Стор.). Наїхали гості (Звиног.). Панотець у нас доїжджає (Свидн.)]. -хать за кем, чем - приїхати по кого, по що. [Приїхала по свою наймачку (Неч.-Лев.)]. -хать неожиданно - приїхати несподівано, набігти. -хать на своих, на двоих - приїхати батьківськими (кіньми), на батьківських, на своїх некуплених. -хать в гости к кому - пригостити до кого. -езжающий по временам - наїз(д)ний. [Наїздний піп].* * *несов.; сов. - при`ехатьприїжджа́ти и приїзди́ти, приї́хати и поприїжджа́ти и поприїзди́ти
См. также в других словарях:
ѣхати — Ехать ѣхати (1) 1. Держать путь, отправляться куда л.: Дѣвици поютъ на Дунаи вьются голоси чрезъ моря до Кіева. Игорь ѣдетъ по Боричеву къ святѣи Богородици Пирогощеи. 44 45. Есть бо мала гора надълежащи надъ манастырьмь тѣмь; и человѣку тому… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
Хати — может означать: Хати индийское название азиатского слона (лат. Elephas asiaticus). Хати (от груз. «образ») название у пшавов молельни или капища святых и богов. Хати волка, преследующего луну, из скандинавской… … Википедия
ХАТИ — (латинское название Hati, код S/2004 S14), спутник Сатурна (см. САТУРН (планета)), среднее расстояние до планеты 19,8 млн км, эксцентриситет орбиты 0,3713, период обращения вокруг планеты 1038,6 сут. По орбите вращается в направлении,… … Энциклопедический словарь
хати — сущ., кол во синонимов: 1 • спутник (174) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
їхати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
ХАТИ ГУМАЮН — См. ГАТИ ГУМАЮН. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910 … Словарь иностранных слов русского языка
Хати (спутник) — У этого термина существуют и другие значения, см. Хати. Хати спутник Сатурна История открытия Первооткрыватель Шеппард, Джуитт, Клина, Марсден … Википедия
Хати (мифология) — У этого термина существуют и другие значения, см. Хати. «Далеко и давно» … Википедия
хати-кю-сан — япон. а) японская организованная преступность, японская мафия; б) участник подобной группировки (из японской карточной игры ойчо кабу) син. якудза, гокудо, хати кю сан см. тж гуми, оябун, кумитё, сятэй, вакасю … Универсальный дополнительный практический толковый словарь И. Мостицкого
Хати — (груз.) образ. Так называются у пшавов (см. соотв. статью) молельни или капища святых и богов … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Хати — сокр. от Хатико … Универсальный дополнительный практический толковый словарь И. Мостицкого